Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Халімончик В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Дзяк Л. А. Результати впровадження протоколів лікування тяжкої черепно-мозкової травми з позицій доказової медицини(аналіз летальності та якості життя хворих) [Електронний ресурс] / Л. А. Дзяк, М. О. Зорін, А. Г. Сірко, В. І. Гришин, С. О. Дудукіна, В. В. Халімончик, Н. С. Магала // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 3. - С. 5-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2007_3_8 | ||
| 2. | 
Шпонька І. С. Трирічний досвід впровадження іспиту OSCE для проміжної атестації лікарів-інтернів за спеціальністю "Анестезіологія та інтенсивна терапія" [Електронний ресурс] / І. С. Шпонька, В. І. Снісарь, О. М. Клигуненко, В. В. Єхалов, В. А. Седінкін, В. В. Халімончик, О. В. Кравець // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 6. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_6_6 Сучасний рівень розвитку медицини вимагає від лікаря-анестезіолога оволодіння великим обсягом теоретичних знань та практичних навичок, здатності використовувати їх у складних і критичних умовах. З огляду на це оптимізація навчального процесу потребує реструктуризації систем оцінки та контролю набутих знань і практичних навичок. На кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти три роки тому для проміжного контролю теоретичних знань і практичних вмінь лікарів-інтернів першого року навчання було впроваджено об'єктивний структурований клінічний іспит (Objective Structured Clinical Exam - ОSСЕ). Мета роботи - аналіз результатів проведення об'єктивного структурованого клінічного іспиту та оцінка проміжних знань і практичних навичок у лікарів-інтернів першого року навчання за фахом "анестезіологія та інтенсивна терапія" згідно з методологією OSСЕ. Для проведення іспиту було підготовлено 7 станцій: клінічні станції, що включали взаємодію лікарів-інтернів із реальним або стандартизованим пацієнтом; практичні станції (виконання технічних процедур і маніпуляцій) та статичні (теоретичні) станції. Інструментами оцінювання були оцінні листи та адаптована до професійних вимог глобальна рейтингова шкала. Серед 32 інтернів, які складали іспит, 10 набрали більше ніж половину від можливої кількості балів, решта - менше. Середній бал становив 10,3 (із 14 можливих). Більшість інтернів, яких ми вважали такими, що успішно склали цей екзамен, ледь перевищили показник у 60 %. Найвищі бали лікарі-інтерни отримали за доопераційну оцінку хворих, гемотрансфузіологію, а також за демонстрування реанімаційних навичок на манекені. Низькі оцінки інтерни отримали за відповіді з внутрішньовенної анестезії та за практичну навичку зі встановлення ларингеальної маски. У подальшому ми плануємо розробити додаткові станції, згідно з вимогами типової навчальної програми з інтернатури Міністерства охорони здоров'я України, вдосконалити методичне забезпечення для кожної нової станції, адаптувати критерії оцінки практичних навичок і впровадити їх для підсумкової атестації на звання лікаря-спеціаліста. | ||
| 3. |
Халімончик В. В. Вплив низьких доз кетаміну на маркери запалення при лапароскопічних операціях у гінекології [Електронний ресурс] / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 3. - С. 143-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_3_26 Мета роботи - вивчення впливу субнаркотичних доз кетаміну на сироваткову концентрацію прозапальних (IL-6, TNF-<$Ealpha>) цитокінів після планових лапароскопічних операцій у гінекології. 40 пацієнток віком від 21 до 60 років, яким планувалися лапароскопічні гінекологічні втручання, було рандомізовано на 2 групи (по 20 хворих). Пацієнткам I групи проводилася тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з використанням пропофолу та фентанілу, II групи - ТВА з додатковим введенням субнаркотичних доз кетаміну й одноразовим введенням декскетопрофену 50 мг за 30 хв до закінчення операції. Рівень IL-6 та TNF-<$Ealpha> визначали до індукції анестезії, через 2 і 24 години після операції. Концентрація IL-6 через 2 та 24 год після операції була вірогідно нижчою у пацієнток II групи у порівнянні з контролем (p << 0,05). Динаміка рівня TNF-<$Ealpha> на етапах дослідження між групами не відрізнялась. Висновки: інтраопераційне застосування низьких доз кетаміну зменшує продукцію IL-6, але не впливає на концентрацію TNF-<$Ealpha>. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дози, ефективних комбінацій і стратегії введення кетаміну в періопераційному періоді. | ||
| 4. | 
Халімончик В. В. Вплив компонентів анестезії на динаміку маркерів стресу при лапароскопічних операціях у гінекології [Електронний ресурс] / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2019_24_3_7 Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагуляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования - оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в cубнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмешательств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интраоперационного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n = 25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n = 20) - ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (p << 0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Комбинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдрома.Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагуляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования - оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в cубнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмешательств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интраоперационного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n = 25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n = 20) - ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (p << 0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Комбинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдрома. | ||
| 5. | 
Халімончик В. В. Застосування мультимодальної анальгезії при лапароскопічних операціях в гінекології [Електронний ресурс] / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // ScienceRise. Medical science. - 2019. - № 3. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2019_3_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |